Чому мозок повторює, що в тебе нічого не вийде?
Бо мозок, за словами Фаїни Берлінер, від початку налаштований помічати погане і те, що не вдається. Такі установки, як «ніколи не зроблю», вона відносить до ментальних моментів, які забирають енергію.
Найгостріше такі думки звучать про себе самого. Фаїна каже про себе прямо: «я для себе найсуворіший критик». Коли їй кажуть, що в неї гарна сумка, вона відповідає, що сумка по акції і не варта уваги. Але вона вчиться відповідати інакше і просто погоджуватися, що сумка класна. Тобто суворість до себе - звичка, і з нею, за словами Фаїни, можна працювати.
Чому з думками можна працювати, пояснює образ авторки. Вона пропонує уявити мозок чашкою, у якій щодня вариться 70 000 думок, позитивних і негативних. Що заварити в цій чашці, вирішуєш саме ти, отже на якість думок можна вплинути. Перший спосіб вплинути, за словами Фаїни, - практика вдячності, коли щодня помічаєш і записуєш те, що вдається.
Як вдячність допомагає переключити увагу?
Вдячність тренує увагу на тому, що вдається, і кожен наступний день дякувати легше, ніж попередній. Головне, за словами Фаїни, - писати, а не проговорювати подумки: записане мозок краще усвідомлює.
Подяки не мусять бути великими. Сама авторка колись у важкому стані почала з простого: вдома є світло, родичі в безпеці, а зір добрий. У кожного це щось своє, те, що ти цінуєш, але про що вже забуваєш. Тому не відкидай дрібниці, навіть якщо вони здаються несуттєвими, і записуй їх так.
- Обери місце - нотатки в телефоні або блокнот від руки
- Пиши щодня - кілька подяк за сьогоднішній день
- Лови моменти - побачиш хороше вдень - одразу зафіксуй
- Подякуй людям - напиши комусь коротке повідомлення з подякою
Яке питання допомагає побачити свій поступ?
Запитай себе, чого не було в твоєму житті рік тому. Мозок, за словами Фаїни, живе в нестачі й повторює, що це ще не зроблено, а відповідь показує, що вже з'явилося.
Відповідь варто записати поруч із подяками. Туди ж Фаїна радить додати людей, які надихали тебе тоді й надихають зараз. Можна записати й випадки, коли хтось пробачив тебе або ти пробачаєш когось. Усе це теж подяка, і разом вона показує, що не все так погано.
«А це те чого не було в твоєму житті рік тому дуже класне питання все одно мозок в недостатку що я ще це не зробив це не зробив це не зробив»
— Фаїна Берлінер, підприємиця й наставниця, авторка курсу
Чому з першим кроком не варто зволікати?
Бо поки ідея чекає, мозок шукає причини її не робити. Як пояснює Фаїна: «чим більше проходить часу тим більше думок заважає це реалізовувати». Сила ідеї тоді зливається на переживання і слабшає.
Тому авторка радить діяти одразу і зробити хоча б перший крок на шляху до мрії. За словами Фаїни, разом з ідеєю з'являється й ресурс на її здійснення, тож використати його краще одразу. Для цього досить маленької дії, яка ставить на шлях реалізації: щось запланувати або комусь написати. Тоді сила ідеї не розсіюється в переживаннях, а перетворюється на нові можливості.
Коли варто звернутися до психолога?
Якщо низька думка про себе стає тривалою проблемою і заважає в щоденному житті, поговори з фахівцем. Фаїна ділить те, що забирає енергію, на фізичне й ментальне, а ментальне, за її словами, опрацьовують з психологом чи психіатром.
За даними NHS, із заниженою самооцінкою допомагають розмовні терапії, як-от консультування чи когнітивно-поведінкова терапія. Спершу можна поговорити із сімейним лікарем, і він дасть направлення. Якщо обираєш приватного терапевта, перевір, що він зареєстрований у професійній спільноті. Сама авторка теж колись пройшла тест і зрозуміла, що їй потрібна допомога.
Джерела: NHS
Увагу до того, що вдається, можна тренувати щодня. На курсі «Енергія» - 6 уроків: що забирає сили, що їх повертає і як тримати фокус.