Чи є сенс відкладати, коли зарплати ледь вистачає?
Так, бо кожна гривня важлива. За словами Тамари Чорної, кожна грошова одиниця в майбутньому може стати великим капіталом. Тому навіть маленький плюс кращий, ніж нуль або мінус.
Авторка виділяє три рівні фінансового мислення. Перший - рівень виживання. Як пояснює Тамара, на ньому «люди часто перехоплюють гроші від зарплати до зарплати». Вони живуть у режимі «зарплата, витрати, борги». Другий рівень вона називає рівнем збереження. На ньому вміють планувати і примножують гроші через накопичення. Отже, саме накопичення відрізняє другий рівень від першого.
Чекати кращих часів, щоб почати відкладати, марно. Люди, які живуть від зарплати до зарплати, вірять, що важкий період ось-ось мине. Але обіцяне собі краще завтра, як правило, так і не настає. Тому починай з того бюджету, який маєш уже зараз, навіть якщо він скромний.
Скільки відкладати на самому початку?
Почни з 200 або 500 грн. Формула 50/30/20 радить відкладати 20% доходу. Але на старті, наголошує авторка, головне саме почати.
Сума не мусить лишатися сталою. Тамара описує її як драбину, яка росте разом із доходом:
«головне почати 200, 500 грн, потім 1000, потім дві, потім п'ять. З розширенням, зростом доходу у вас ця сума буде зростати і поступово накопичуватися подушка безпеки.»
— Тамара Чорна, авторка курсу
- Почни з малого - відклади 200 або 500 грн
- Повторюй регулярно - так відкладання стає звичкою
- Збільшуй суму - коли зростає дохід: 1000, потім дві тисячі
- Збирай подушку - запас грошей на критичні ситуації
Якщо 20% доходу зараз не виходить, формулу можна підлаштувати під себе. Сама авторка називає її першим кроком, який не є ідеальним. Важливо лише, щоб частина доходу щоразу йшла на фінансові цілі.
На що відкладати першу суму, на подушку чи інвестиції?
Спершу на подушку безпеки, а інвестиції відклади на потім. Подушка захищає тебе від форс-мажорів. Інвестиція ж в обов'язковому порядку супроводжується ризиком, тому гроші на ризик відкладають тоді, коли запас уже є.
Тамара ділить шлях до фінансової свободи на три етапи, і подушка - перший з них. Це запас грошей для критичних ситуацій, з якого починається база. Другий етап - фінансова незалежність, коли пасивний дохід покриває всі базові потреби. Щоб до неї дійти, гроші вкладають в інвестиції, бізнес чи оренду нерухомості. Третій етап - фінансова свобода, коли гроші працюють самі, а ти керуєш своїм часом. Тож інвестиції належать до другого етапу, а перша сума при малій зарплаті йде на подушку.
Розмір подушки рахують у місяцях базових витрат, а як саме його порахувати, розказано в статті Як перестати тривожитися за гроші й завтрашній день.
Як не кинути відкладати через місяць?
Відкладай регулярно щонайменше перші 90 днів, бо саме стільки, за словами авторки, напрацьовуються фінансові звички. У ці місяці важить повтор, а не розмір суми.
Відкладання стає корисною фінансовою звичкою тоді, коли ти повторюєш його регулярно. Авторка ставить заощадження в один ряд зі спортом, кавою і чищенням зубів. Таку звичку виробляють не відразу, зате потім вона сама працює на тебе. Тому, якщо якийсь місяць не вдався, не шукай у собі недоліків. Як каже Тамара, фінансова самооцінка починається не з пошуку недоліків, а з фінансової системи і звичок.
Почати можна з малої суми, якщо відкладати її регулярно. Формулу 50/30/20, борги, подушку й інвестиції пояснює курс "Фінанси - з мінуса в плюс" у 5 уроках.