Чому партнер не помічає моїх старань?
Бо старання, про які не сказано вголос, партнер не читає як прохання. Таку поведінку називають профлексією: людина робить для партнера те, що хоче отримати сама, і чекає того самого у відповідь.
Як пояснює Анна Шудра: «Профлексія - це коли я роблю для партнера те, що хочу отримати сама, але прямо про це не говорю». Партнер не здогадується, що ти робиш це заради відповіді. Тому очікування накопичується, і зрештою з'являється претензія, що ти все робиш, а партнер нічого. Так профлексія стає підставою для конфліктів.
Є й друга причина: те, як ти виражаєш любов, може не збігатися з тим, як її виражає партнер. І це не означає, що він тебе не любить. Просто в нього інший погляд, і він по-іншому дивиться на цей світ.
Тому, коли робиш щось для партнера, зосередься на тому, що потрібно саме йому. А коли він робить щось для тебе, донеси до нього, що саме потрібно тобі. Потім обговори з партнером, як ти можеш це отримувати.
Чому нічого не міняється навіть після домовленості?
Бо інша поведінка для людини енергозатратна: мозок тягне її до звичних автоматичних патернів. Партнер може щиро погодитися і все одно не змінитися за одну секунду, бо зміна потребує уваги й постійного тренування.
«Вони можуть хотіти це зробити, але це потребує зусиль, бо наш мозок так працює, що він автоматично йде туди, де він вже там якось звик.»
— Анна Шудра, психолог, авторка курсу
Тому не варто чекати, що партнер зрадіє твоїм змінам. У нього можуть виникнути свої почуття з цього приводу, і він має на це право. Важливо інше: що він із цими почуттями робить далі.
Так само працює будь-яке нове вміння в парі, наприклад говорити мовою любові партнера. На те, щоб чомусь навчитися, потрібен час. Тому результат не з'являється відразу, навіть якщо обоє стараються.
Як допомогти новій звичці закріпитися?
Нагадуй партнеру про домовленість легко, ніби граючись. Якщо він погодився дарувати квіти, але не дарує, просто спитай, чи пам'ятає він про квіти. Нову звичку партнеру потрібно сформувати, і спершу цьому процесу треба допомогти.
Нагадування можна обіграти жартом, наприклад сказати вголос, що чоловік, напевно, сьогодні прийде з квітами. Анна Шудра наводить приклад з практики. Її клієнтка сама купувала собі квіти, а коли чоловік питав, що це за квіти, відповідала, що це він їй подарував. Така гра допомагає партнеру створити нові нейронні зв'язки. Згодом він може робити це вже сам, без нагадувань.
Стеж і за власними звичками, бо старі патерни є не лише в партнера. Коли помічаєш, що знову робиш так, як раніше, нагадай собі, що вже хочеш по-іншому. Анна описує це на своєму прикладі: вона нагадувала чоловікові, чого від нього очікує, а собі - що сама хоче інакше. Як каже Анна: «Тобто це така робота з двох сторін».
- Назви - конкретно скажи партнеру, що саме тобі потрібно.
- Скажи спокійно - коротко, доброзичливо і без претензій.
- Спитай - чого він потребує від тебе, щоб це зробити.
- Нагадуй - легко, з жартом, коли домовленість забувається.
- Стеж за собою - помічай, де повертаєшся до старих звичок.
Куди вкладати сили, щоб стосунки ставали ближчими?
У те, що поповнює емоційний рахунок пари: інтерес до життя партнера, увагу до дрібниць, задоволені потреби. Анна Шудра пропонує уявити банківський рахунок, на якому накопичуються емоційні плюшки. Чим більше на ньому, тим кращі стосунки.
Вкладатися варто усвідомлено, бо стосунки самі собою не складаються. Якщо в щось не вкладатися, воно поступово починає руйнуватися. Внеском може бути побачення, розмова, спільний ритуал чи серіал, який дивитеся удвох. Головне - вкладати енергію й увагу цілеспрямовано, а не по ходу діла.
Буває й так, що всі сили йдуть в одну потребу. Ти вкладаєшся в неї знову і знову і відчуваєш, що щось не те, але не розумієш що. А проблема в тому, що інші потреби забуті. Тому регулярно роби аналіз: переглядай, чи задовольняються всі важливі для тебе потреби, а не одна.
Старання дають зміни, коли їх названо вголос і дано їм час. На курсі «Мистецтво стосунків» 11 уроків, серед них про потреби, мови кохання й вирішення конфліктів.