Чим тривога відрізняється від звичайного страху?
Страх стосується конкретного предмета чи ситуації: висоти, змій, публічного виступу. Тривога предмета не має. Психологиня курсу визначає її так: людина відчуває тілесні симптоми, але не може визначити, що саме їх запускає.
Сама реакція страху автоматична. Якщо довкола є загроза, тіло відчуває страх без жодного рішення людини. Труднощі починаються, коли нервова система вмикає цю реакцію там, де небезпеки немає. Як пояснює психологиня курсу, тоді «наше тіло відчуває страх і тривогу хоча реальної загрози у зовнішньому середовищі немає». Звідси й відчуття, що тривога взялася нізвідки: тіло на щось відреагувало, а що саме це було, назвати не виходить.
Чому тривога сильніша в тих, хто не каже «стоп»?
Бо заборона на агресію залишає людину без захисту. Коли людина не дозволяє собі виражати невдоволення і зупиняти інших, то, як пояснює психологиня курсу, «почуття тривоги буде в рази сильніше аніж в тих хто добре володіє своєю агресією».
Психологиня пояснює це образом армії в тілі. Агресія працює як армія: коли хтось атакує, вона захищає. Тому людина з розвиненою агресією в ситуації загрози захищається. Якщо ж агресію собі заборонено, вороги умовно лізуть, а захиститися немає чим. Загроза є, а відповіді на неї немає, і тривога від цього сильніша.
Звідси чесне питання до себе. Чи можеш ти сказати «стоп», коли тобі щось не підходить? Чи говориш уголос про свої бажання і своє невдоволення? Якщо ти частіше мовчиш, ось одне з джерел тривоги, яке варто дослідити.
Як зрозуміти, що запускає твою тривогу?
Стань уважною дослідницею себе. Щоразу, коли накриває тривога, помічай, у якій ситуації це сталося. Так видно, у яких ситуаціях ти найчастіше відчуваєш тривогу. Потім спитай себе, звідки ти навчилася так реагувати на такі обставини.
Спостереження потрібні, бо тривога сама не показує, що її запускає, і предмет доводиться знаходити через повтор. Питання «звідки» теж має сенс. Психологиня курсу говорить про реакцію, якої людина колись навчилася, а отже в неї є своє джерело. Ось як вести такі спостереження:
- Познач ситуацію - де ти була і що відбувалося, коли стало тривожно
- Шукай повтор - у яких ситуаціях тривога приходить найчастіше
- Перевір «стоп» - чи не змовчала ти там, де щось не підходило
- Згадай - звідки ти навчилася так реагувати
Якщо тривога накрила просто зараз, спершу потрібна коротка пауза, а розбір ситуації - згодом. Що зробити в першу хвилину, описано в статті Що робити, коли страшно і нікуди тікати.
Що допомагає тілу, коли тривожно без причини?
Тілу допомагає все, що його розслабляє. Страх людина проживає на рівні тіла, і м'язи від нього спазмуються. Тому розслаблення тіла полегшує і переживання тривоги.
Психологиня курсу відносить сюди рух: біг, плавання, спорт. Ще одна основа - добре спати, регулярно харчуватися і подбати про середовище, яке підтримує. До дій, що розслабляють тіло, вона зараховує і медитацію. В аудіомедитаціях курсу увага теж іде через тіло: слухачка відчуває тепло, спокій серця і тишу емоцій.
- Відчуй тепло - зверни увагу на тепле повітря і тепло у своєму тілі
- Впорядкуй думки - нехай серце заспокоїться, а емоції побудуть у тиші
- Відчуй безпеку - уяви, як вона проникає в кожну клітинку тіла
«Безпека, що йде від Господа, проникає у кожну клітинку нашого тіла. Ми приймаємо цей стан з вдячністю.»
— Софія Яворська, авторка курсу
Коли варто звернутися до психолога чи лікаря?
Якщо тривога не відпускає попри спостереження і розслаблення, звернись до психолога, а за потреби до лікаря-психіатра. Коли саме страх і тривога потребують фахівця, описано в статті Що робити, коли страшно і нікуди тікати.
Ця стаття не замінює розмови з фахівцем, який бачить саме твою ситуацію.
Тривога без причини має пояснення, і з нею можна працювати. Про страх і тривогу розповідає відеоурок психологині на курсі «Медитація, коли тобі страшно», поруч - п'ять біблійних аудіомедитацій.