Чому біг і ваги навантажують тазове дно?
Бо на м'язах тазового дна, як на гамаку, лежать усі внутрішні органи. Ці м'язи працюють постійно і ніколи повністю не розслабляються. Біг, стрибки й сильні активності додають їм ще й тиск.
Коли цей тиск постійний, а техніки безпеки немає, навантаження на м'язи стає надмірним. З часом вони слабшають, і з'являються тривожні симптоми: впісування при навантаженні, при активних рухах, кашлі й чханні. Тому причиною Анна називає не спорт як такий, а надмірні або некоректні заняття спортом.
«Якщо жінка постійно займається бігом, стрибками, якимись дуже сильними активностями, які спричиняють тиск на м'язи тазового дна, або робить це без урахування техніки безпеки»
— Анна Протасова, авторка курсу
Як тренуватися в залі, щоб не нашкодити тазовому дну?
Тренуйся так, щоб будь-яке зусилля припадало на видих, без затримки дихання. Це важливо навіть для простих вправ. Скручування на прес навантажують тазове дно надмірно, якщо робити їх без правильної техніки, не на видиху.
Як пояснює Анна, важливо, «щоб ми будь-яке навантаження виконували на видиху і не затримуючи дихання». Справа в тому, що м'язи тазового дна працюють синхронно з діафрагмою і м'язами живота. Тому їхнє скорочення фізіологічно припадає на видих, а розслаблення - на вдих.
Для активних тренувань це правило особливо важливе. Анна окремо згадує кросфіт і підйом ваги. Там навантаження треба виконувати правильно, щоб не перенапружувати тазове дно. Тому на кожному повторі вдихни перед зусиллям і відпусти тазове дно. Саме зусилля роби на видиху: підйом ваги, стрибок чи скручування. Дихання при цьому не затримуй, поки зусилля не закінчиться.
Як навчитися вмикати тазове дно під час руху?
Вмикати тазове дно вчаться на вправі Кегеля: на видиху м'язи стискають і втягують усередину, на вдиху плавно відпускають. Регулярні тренування дають більше свідомого контролю. Тоді ці м'язи легше вмикати, коли ти рухаєшся, бігаєш чи граєшся з дитиною.
Щоб знайти ці м'язи, пригадай відчуття, коли хочеться в туалет, а пісяти не можна. Стисни їх так п'ять-десять разів і щоразу повністю розслаб. Покрокову техніку Кегеля розібрано в статті Чому підтікає сеча, коли кашляю чи чхаю.
Для спорту одного Кегеля замало. Як пояснює Анна, «м'язи тазового дна працюють разом з рештою м'язів тіла». Тому тренувати треба все тіло, щоб тазове дно знало, як працювати в різних ситуаціях. Цьому вчить вправа «Сідничний місток». Ляж на спину, зігни коліна, руки поклади вздовж тіла. На видиху скороти й втягни тазове дно. Не відпускаючи напруження, підніми таз і відчуй, як включаються сідниці. Опусти таз і лише потім на вдиху розслаб тазове дно. Повтори рух кілька разів, щоб він запам'ятався.
Коли варто йти до лікаря?
Під час вагітності і одразу після пологів питання про спорт і тренування тазового дна спершу вирішує лікар. Тимчасово відклади тренування при інфекції, запаленні чи пухлині в органах малого тазу. Те саме стосується часу, коли ти відновлюєшся після хірургічного втручання.
За даними американського інституту NIDDK, вправи для тазового дна підходять не всім. Тому перед початком тренувань варто порадитися з лікарем.
Джерела: NIDDK (National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases)
Тазове дно в спорті береже техніка: зусилля на видиху і контроль м'язів. На курсі «Здорова, чуттєва, щаслива» - 24 уроки з вправою Кегеля, диханням і програмою тренувань.