Як часто тренуватися, якщо симптомів немає?
Двічі на тиждень, якщо мета - підтримати м'язи. Анна називає це підтримуючим режимом. Якщо тонус треба відновити, тренуйся хоча б тричі на тиждень.
Важить саме регулярність. Тренування раз на місяць замало, бо ефект тримається, лише поки стан м'язів постійно підтримуєш. Між заняттями давай м'язам відпочити щонайменше 24 години: це їхній час на відновлення.
Основа кожного заняття - вправа Кегеля. На видиху скорочуй м'язи тазового дна й ніби втягуй їх усередину, а на вдиху плавно розслабляй. Працюй на своєму рівні. Якщо поки ледь відчуваєш скорочення, не тужся, а збільшуй навантаження поступово. Як робити Кегеля крок за кроком - у статті Чому підтікає сеча, коли кашляю чи чхаю.
Ще одна умова успіху - задоволення від процесу. Як каже Анна: «Потрібно, щоб тренування були приємні для тебе». Тому підбери плейлист і облаштуй у квартирі куточок для занять. Тоді думка про тренування радуватиме, а не викликатиме зітхання «знову треба».
Що дають тренування, крім профілактики?
Вони допомагають відновити здоров'я репродуктивної системи. Як пояснює Анна, тренування допомагають зробити цикл регулярнішим, а менструації менш болючими. Працює та сама вправа Кегеля: скорочуй м'язи тазового дна на видиху і розслабляй на вдиху.
Регулярні тренування працюють і на майбутнє. Вони впливають на здатність завагітніти, виносити дитину й відновитися після пологів. А з віком із ними м'якше проходить перехід у менопаузу.
Користь видно й поза репродуктивною системою. Коли м'язи тазового дна правильно працюють, вони стимулюють перистальтику кишечника, тож покращується травлення. Вони ж підтримують кровообіг і лімфотік у малому тазу і працюють там як насос, тому застою стає менше. А натреновані м'язи посилюють чутливість, і відчуття під час сексу стають яскравішими.
Нарешті, тренування додають впевненості в собі. Ти робиш щось для свого тіла, і воно відгукується приємними відчуттями, тож йому стає легше довіряти.
«я впевнена, що ці тренування потрібні кожній жінці»
— Анна Протасова, авторка курсу
Як зрозуміти, чи є ризик саме в тебе?
Подивись, які фактори ризику з переліку Анни є у твоєму житті. Це сидячий спосіб життя, вагітність і пологи, велика вага тіла, травми тазу, неправильні навантаження в спорті та стрес.
| Фактор |
Що відбувається з м'язами |
| Сидіння |
трохи розслабляються і з часом перестають включатися в здоровий тонус |
| Вагітність і пологи |
тримають додаткову вагу дитини, а під час пологів можуть травмуватися |
| Велика вага тіла |
перенапружуються і з часом можуть ослабнути |
| Біг, стрибки, ваги без техніки |
отримують надмірне навантаження і з часом слабшають |
| Стрес |
інстинктивно стискаються і лишаються перенапруженими |
Жоден із цих факторів не дає про себе знати одразу, бо м'язи слабшають з часом. Як пояснює Анна: «Тому, якщо щось таке було, нам дуже важливо також працювати з м'язами тазового дна». Якщо ти активно тренуєшся чи піднімаєш вагу, виконуй кожне навантаження на видиху і не затримуй дихання. Так м'язи тазового дна не перенапружуються.
Коли спершу варто порадитися з лікарем?
Перед стартом перевір протипоказання. Інфекція, запалення чи пухлина в малому тазу - привід відкласти тренування, як і відновлення після хірургічного втручання. Вагітній чи жінці після пологів спершу потрібна консультація лікаря.
До лікаря варто піти і тоді, коли сигнали вже є: підтікання сечі, важкість у промежині чи дискомфорт під час сексу. Тренування не замінюють огляду.
Тазове дно варто тренувати ще до перших сигналів. На курсі «Здорова, чуттєва, щаслива» - 24 уроки: причини, техніка вправи Кегеля і програма тренувань на три тижні.