Що перевіряє ендокринолог у клієнта, який переїдає?
Ендокринолог перевіряє рівень гормонів і порушення, що впливають на метаболізм, наприклад роботу щитовидної залози. Через них вага може гіршати, навіть коли клієнт не переїдає: тіло затримує зайву воду, а метаболізм сповільнюється.
«Тобто, а це є таким нашим запобіжником для того, щоб ми дійсно розуміли, що в клієнта проблема а саме з емоційною регуляцією, а не до неї ще щось накладається.»
— Тетяна Заверталюк, авторка курсу
Отже, направлення підтверджує, з чим саме працює психолог. Коли з боку гормонів усе гаразд, психолог концентрується саме на емоційному переїданні. Так він працює з тим, з чим може працювати. Якщо ж діабет у клієнта є, психолог враховує його при регулюванні емоційного переїдання.
- Стеж за частотою - направлення потрібне, коли епізоди стали частими
- Попроси прямо - сходити саме до ендокринолога на аналіз гормонів
- Поясни мету - переконатися, що з цього боку немає проблем
- Повернись до емоцій - коли гормональну причину виключено
Коли клієнту потрібна вже медична команда?
Коли на більшість питань оцінки відповідь «так»: клієнт втрачає контроль під час їжі, після неї позбувається з'їденого, нав'язливо контролює вагу. Тоді припусти розлад харчової поведінки і направ клієнта до лікаря. Авторка називає комплексний підхід: медичне спостереження, ендокринолог-гастроентеролог і глибока психотерапія.
Розлад харчової поведінки - складний стан, і він має серйозні фізичні та психологічні наслідки. Тому самої психологічної роботи тут мало, і поруч потрібне медичне спостереження. Психотерапевтична частина теж глибша, наприклад робота з тілесним образом клієнта. Для емоційного переїдання авторка називає інші підходи: когнітивно-поведінкову терапію, роботу з емоційною регуляцією та інтуїтивне харчування. Тому розрізнити ці два стани важливо для правильного підбору терапії. Де межа між емоційним переїданням і розладом, розказано в статті Чи може психолог працювати з харчовою поведінкою клієнта.
Авторка називає ендокринолога-гастроентеролога разом, а британська настанова NICE додає, які тілесні ознаки бачить лікар. За даними NICE, на розлад можуть вказувати ендокринні порушення, нез'ясовані симптоми з боку шлунково-кишкового тракту і труднощі з контролем діабету. Тому при підозрі на розлад фахівець за NICE оцінює фізичне здоров'я, зокрема наслідки блювання. Також він оцінює депресію, тривогу, самоушкодження і потребу в невідкладній допомозі. Після цього людину одразу направляють до спеціалізованої служби з розладів харчової поведінки.
Компенсаторна поведінка - це спроба позбутися з'їденого. Клієнт викликає блювання, приймає проносні або виснажує себе фізичними навантаженнями. Інші питання, що відрізняють компульсивне переїдання й булімію від заїдання стресу, зібрано в статті Чим компульсивне переїдання відрізняється від булімії.
Що робити, якщо лікар уже призначив режим харчування?
Враховувати його: рекомендації лікаря щодо харчування при захворюваннях обов'язкові для клієнта. Якщо лікар приписав п'ятиразове харчування, клієнт так і харчується, а психолог учить його відчувати, коли настає ситість.
Структурований графік прийому їжі точно потрібен, коли є діабет, захворювання щитовидної залози чи шлунково-кишкового тракту. Без такої причини жорсткий графік має мінус: людина звикає їсти за часом, без відчуття голоду. Тому й у графіку орієнтир лишається тілесним. Клієнт носить із собою щось поїсти, щоб утамувати голод, коли він виникне.
Як каже Тетяна: «я за те, щоб люди харчувалися все ж таки по відчуттю голоду». Тому навіть у межах графіка клієнт вчиться помічати голод. Він не менше п'яти разів на день запитує себе, чи голодний він, і звіряється з тілом. Це важливо, бо зайнята людина пропускає відчуття голоду, а сильний голод потім веде до переїдання.
Джерела: NICE, настанова NG69 «Eating disorders: recognition and treatment»
Ендокринолог виключає фізіологічну причину, а з емоціями працює психолог. На курсі "Робота з емоційним переїданням" є опитувальники, тригери, зриви й провина у 12 уроках.