Чому сором відчувається частиною характеру?
Бо фокус сорому - ти сама, а не твій учинок. Провина стосується конкретної дії, і її ти відчуваєш як те, що можна виправити. Сором натомість сприймається як глибока особистісна вада.
Різницю видно на прикладах з уроку. Провина - це докір за дію: погодилася на секс без презервативу, і тепер внутрішній критик питає, нащо ти це зробила. Сором же малює образ негідної, недостойної жінки з вадами, якій соромно за флірт чи надто коротку спідницю. Тому провина лишається про вчинок, а сором - про те, яка ти.
«Сором відчувається як глибока особистісна вада. Але дівчата, по-перше, не така вже й глибока, як здається на перший погляд, якщо сісти і розібратися з нею трошки. По-друге, не вада, а звичка. Ви просто звикли себе кидати в пекло сорому.»
— Катерина Чін, авторка курсу
Звичка тут - це звичний хід думок. Ти звикла драматизувати і думати про себе не в тому руслі. Тому сором тримається не на ваді характеру, а на цій звичці.
Що робити, коли сором уже накрив?
Легалізувати його, тобто визнати. За уроком, це єдина позитивна реакція на сором і провину: дозволити собі помилитися. Коли помилку визнано, масштаб сорому автоматично зменшується.
У Катерини Чін для цього є образ штампу. Визнана помилка, пояснює вона, «офіційно легалізована на папері. Все, штамп поставлено». Вибачитися перед партнером чи собою і виправити помилку теж нормально. Важливо робити це конструктивно: без самокритики, драматургії й агресії на інших.
Решта реакцій на сором, за уроком, погані. Їх чотири: уникнення, заперечення й агресія, внутрішня критика і соціальне відчуження.
| Реакція на сором |
Що ти робиш |
Що натомість |
| Уникнення |
обходиш ситуації й людей, які провокують сором |
експозиція: піти в сором і зустрітися з ним |
| Заперечення й агресія |
нападаєш на партнера й перекладаєш на нього вину |
визнати помилку без агресії на інших |
| Внутрішня критика |
лаєш себе за помилку |
одразу стоп і жодного цькування себе |
| Соціальне відчуження |
ізолюєшся від інших |
не плутати уявне з реальним |
Як зрозуміти, чи справді є чого соромитися?
Спитай себе, звідки взялося твоє «неправильно»: від подруги, з інтернету чи з власних цінностей. За уроком, оцінки «неправильно», «негідно» чи «гріховно» суб'єктивні та залежать від культури, традицій і світогляду. Важить домовленість двох людей.
Як наголошує Катерина Чін: «Сексуальна активність між двома людьми є природною, як мінімум, є здоровою». Тому мірило - не чужа думка, а твоя система цінностей. Перевірити це можна на конкретній ситуації.
- Візьми ситуацію - одну конкретну, за яку тобі соромно
- Спитай себе - чи ця ситуація окей для тебе
- Спитай про партнера - чи вона окей для нього
- Не пускай чужих - це рішення лише твоє і партнера
Як помітити, що вмикається саме сором?
Перевір, про що думка. Якщо про тебе саму - це сором, а якщо про конкретну дію - провина. Думка про ситуацію, яку вже не змінити, - це смуток. Як пояснює Катерина Чін, розпізнавати емоції - це «та база, яка саме веде вас до розблокування» сексуальності.
Це важливо, бо сором закріплюється ланцюжком. За уроком, негативне сприйняття помилки веде до сорому і провини, а далі до цькування себе. У результаті з'являється звичка постійно думати негативно.
Остання ланка ланцюжка - цькування себе після помилки. Як зупинити цей голос у голові - у статті Як заспокоїти голос у голові, який постійно критикує.
Сором - звичка, яку можна розібрати й легалізувати. На курсі "Пані Сексуальна: емоційне відродження" сором, провину й образу розбирають у 5 відеоуроках разом з практиками.