Як провести практику з внутрішнім критиком?
Почни з малюнка, а вже потім знайомся з голосом критика, дякуй йому і задобрюй. Малюй свого критика каляками-маляками, як відчуваєш: витвір мистецтва тут не потрібен.
Намальованого внутрішнього критика варто роздивитися: чи проступає в лініях якийсь образ. Це може бути людина, тварина або взагалі предмет. Потім визнач, яким голосом говорить критик: жіночим чи чоловічим, приємним чи неприємним. Катерина Чін зауважує, що це може бути голос мами, тата, вихователя чи вчителя або зовсім вигаданий. Прислухайся, що цей голос тобі каже, і подивись критику в очі. Так ти досліджуєш його характер: який він або яка вона, якщо критик - жінка.
- Намалюй - внутрішнього критика так, як він приходить у голову
- Роздивись - чи на малюнку людина, тварина або предмет
- Послухай - яким голосом говорить критик і що він каже
- Подякуй - скажи критику спасибі і рухайся далі
- Задобри - накидай критику монеток або дай щось смачненьке
Чому з критиком не варто сваритися?
Бо прогнаний критик повертається. Як розповідає Катерина, він «повертається от ніби з таким реваншем». Тому, щоб не загострювати ситуацію, критика краще задобрити. Подякуй йому, а оскільки спасибі в кишеню не покладеш, підкріпи подяку ділом: накидай монеток, погодуй або зводи на побачення.
Подарунок критику не обов'язково лишається уявним. Якщо критик асоціюється з реальною людиною, наприклад з батьками чи вихователем, лист або подарунок можна передати їй у реальному житті. Катерина називає це дуже класним психологічним моментом.
«Можливо, варто йому подякувати. От просто подякувати за те, що він свою роботу зробив, а ви рухаєтеся далі.»
— Катерина Чін, авторка курсу
Що може показати малюнок критика?
Малюнок може показати, що критик зовсім несерйозний, хоча його слова ти сприймаєш близько до серця. Так було з клієнткою Катерини: її критик вийшов зачуханим, але посміхався.
Катерина розповідає, що сказала їй: «Він же навіть в тебе несерйозний». А клієнтка тим часом постійно себе накручувала: а що він подумає, а може, щось не так. Чому ця думка приходить саме в ліжку, розібрано в статті Чому в ліжку думаю, що він подумає про мене.
Намалювати свого внутрішнього критика Катерина називає дуже класною терапевтичною вправою. Вона додає, що в кожної жінки критик різний, і двох однакових їй ще не траплялося. Тому правильного образу на такому малюнку немає: малюй критика так, як відчуваєш, навіть якщо вийдуть лише каляки-маляки.
Що робити, якщо критик не вгамовується?
Напиши йому лист у довільній формі. Катерина радить так робити, якщо внутрішній критик сильно знущається: просто пиши все, що забажаєш.
Для листа підходить і практика «маніфест». Це звернення на тему сексуальності, а адресата обираєш ти: тато, мама, діти або твій внутрішній критик. Катерина радить починати його словами «Тобі може не подобатися, але». Далі ти пишеш, чого хочеш, і нагадуєш, що заслуговуєш на свої оргазми. Така практика особливо корисна, якщо ти ловиш себе на супротиві й саботажі.
Як після помилки вмикається критик, Катерина показує на двох жінках. Перша зробила помилку, пішла далі і забула про це. Друга задерев'яніла, злякалася, почала себе критикувати і на повну ввімкнула внутрішнього критика. Тому після помилки не карай себе, а повертайся до роботи з критиком: подякуй йому, дай щось смачненьке і йди далі. Як зупинити самокритику просто в моменті, розібрано в статті Чи можна змінити сором, якщо він частина характеру.
Критика заспокоює подяка, а не сварка. На курсі «Пані Сексуальна» 5 уроків, серед них розбір практик робочого зошита: внутрішній критик і маніфест.