Сьогодні ми поговоримо про дуже сильну емоцію - гнів. Але не просто гнів на себе чи якусь ситуацію, а той гнів, який виникає, коли ви бачите, як хтось з мінімум знань, з мінімум навичок або навіть за допомогою якихось шахрайських схем та підходів досягає успіху, тоді як ви, чесна та порядна людина, залишаєтеся в тіні через свою нерішучість.

Чи відчували ви коли-небудь таке? Бачите, як нечесні або непрофесійні люди отримують визнання та доходи, в той час як ваші зусилля залишаються непоміченими? Це емоція гніву. Як не дивно, вона може стати потужним рушієм до ваших дій. Подумайте про всі ці випадки, коли ви бачили, як люди з браком знань або навичок досягали успіху завдяки хитрощам, маніпуляціям, або просто через те, що вони були більш рішучими, ніж інші експерти, або ніж ви.

Так, це обурює, правда? Але... Правда в тому, що гроші приходять до тих, хто діє, до тих, хто щось робить. Якщо ви нічого не робите, навіть якщо ви чесна, правильна людина, розраховувати на те, що про вас дізнаються та захочуть з вами працювати, вірогідність дуже низька. Тому, якщо ви розумієте, що ви краща, чесніша та компетентніша людина, але саме через свою нерішучість та сором'язливість ви залишаєтеся на другому плані, бо взагалі про вас ніхто не знає, просто знаєте, що так не має бути, має бути по-іншому.

В якості прикладу хочу навести свою клієнтку Юлю. Вона дуже давно, декілька років вже точно, заснувала бренд базового одягу. Поштовхом до її рішення було те, що вона працювала в рітейлі одягу та розуміла, що більша частина вартості одягу складається зарплат, роздутого штату, довгої логістики та бюджету на маркетинг. Тобто, якісний одяг був би значно дешевшим для людей, якби вироблявся на місцевих, наприклад, виробництвах та продавався за допомогою вірусного або органічного маркетингу, або за допомогою сарафанки.

Оскільки Юля працювала в рітейлі, в тому числі на керівних посадах, то вона мала глибоке розуміння всіх процесів - як створюється, як продається одяг.

Аналіз ринку одягу

Встановлення цін - це складний процес ціноутворення. З одного боку, компанія почала аналізувати український ринок. На ньому було багато дешевого, але низької якості одягу, який став непридатним для використання вже після кількох прань. Іноді навіть після першого вдягання починали з'являтися катошки. Це дуже розчарувало Юлю.

Тобто, вона розуміла, що за доступною ціною якісного одягу отримати не вдається. Якісний одяг мав завищену ціну через певні причини та ціноутворення. Крім того, у неї були інші цінності та переконання, які суперечили принципам швидкої моди.

Створення власного бренду

Тож вона вирішила, що зі своїми знаннями та навичками може створити якісний та доступний одяг. Так народився бренд базового одягу, який відрізнявся від роздутого ринку відомих брендів.

Принципи цього бренду - якість, доступна ціна та довговічність. Наприклад, сорочку з жолудями носить відома вокалістка Юля Саніна з гурту "Океан Ельзи".

Висновок

Таким чином, вона створила альтернативу роздутим брендам, які часто порушують етичні принципи. Бренд Юлії відзначався якістю, доступною ціною та довговічністю. Наприклад, костюми з флісу, куплені два роки тому, досі перебувають в ідеальному стані, що підтверджує її підхід до створення одягу.