У чому корінь різниці між токсичним і соціальним соромом?
Різниця в корені. Токсичний сором тримається на внутрішньому переконанні в недостойності людини загалом. Соціальний сором пов'язаний з відчуттям невідповідності в соціальному середовищі, тому людина боїться бути осудженою, відкинутою або висміяною.
Різниця в корені тягне за собою різне походження. Токсичний сором росте з дитинства або ранньої юності, коли батьки, вчителі чи родичі суворо критикують і принижують дитину. Без підтримки і безумовного прийняття вона виростає з упевненістю у власній недостойності. Соціальний сором живиться зовнішніми стандартами: нормами культури, суворим вихованням, досвідом висміювання, порівнянням себе з іншими в соцмережах.
«Людина перестає бачити різницю між своїми діями і своєю суттю. Кожна помилка сприймається як доказ її нікчемності, що зміцнює відчуття сорому.»
— Тетяна Заверталюк, авторка курсу
| Ознака |
Токсичний сором |
Соціальний сором |
| Корінь |
переконання в недостойності загалом |
невідповідність соціальному середовищу |
| Коли виникає |
став частиною ідентичності |
у конкретних ситуаціях |
| Як говорить клієнт |
називає себе нікчемою, нічого не вартим |
боїться, що його оцінять як некомпетентного |
| Чого уникає |
спілкування, щоб не викрити недоліки |
виступів і ситуацій, де можна зазнати осуду |
Які питання підкажуть, який сором у клієнта?
Питай про джерело сорому і про ситуації, де він з'являється. Для токсичного сорому Тетяна пропонує спитати, що клієнт чує про себе, коли йому соромно, і чиї це слова. Для соціального - які саме моменти викликають сором і чиї очікування щодо клієнта найсильніші.
Питання про чужі слова веде до того, звідки береться токсичний сором. Так, жінка, яка з дитинства чула зауваження про свою зовнішність, виросла з переконанням, що з нею щось не так. Тому далі Тетяна питає про перші ситуації сорому і про те, чи вплинули вони на ставлення клієнта до себе зараз.
Соціальний сором прив'язаний до людей і обставин. Чоловік з фінансовими труднощами соромиться кожної розмови колег про подорожі й покупки. Жінка, яка довго не була в стосунках, уникає спілкування з одруженими подругами. Тому питання тут про саму ситуацію і про осуд, якого клієнт боїться. Ще одне питання Тетяна радить поставити так: «Як би ви поводились в суспільстві, якби не боялися осуду?».
Що таке особистісний і генералізований сором?
Особистісний сором виникає, коли людина не відповідає власним ідеалам і очікуванням щодо себе. Генералізований сором не обмежується певними ситуаціями чи діями, а поширюється на всю особистість людини.
Від соціального сорому особистісний відрізняється джерелом. У соціального це зовнішні очікування та норми, а тут, як пояснює Тетяна, «в основі цього сорому лежать внутрішні стандарти, які людина сама створює». Так, клієнтка соромиться навіть незначних помилок з дітьми, бо порівнює себе з образом ідеальної матері.
Генералізований сором теж охоплює особистість цілком, як і токсичний, але Тетяна розводить і їх. Токсичний виникає внаслідок травматичних подій або жорсткої критики. Генералізований буває хронічним і зачіпає всі сфери життя, тож навіть успіхи не змінюють негативного ставлення людини до себе. Тому в такого клієнта варто спитати, чи виникає в нього сором без очевидної причини.
Як вид сорому впливає на вибір вправ?
Від виду сорому залежить вправа. При токсичному соромі клієнт подумки розмовляє з внутрішнім критиком і ставить йому питання. При соціальному він дивиться на ситуацію очима спостерігача збоку і крок за кроком входить у складніші ситуації. При особистісному він підтримує себе так, як підтримав би друга.
Для роботи з токсичним соромом Тетяна радить виділити внутрішній голос критика і розглядати його як окрему частину особистості клієнта. Клієнт уявляє розмову з цим критиком і питає, чому той змушує його відчувати сором і яку мету переслідує. Потім обговори з клієнтом, як змінюється сором, коли критик стає для нього лише одним з голосів, а не істиною.
Соціальний сором виникає зі страху перед осудом і оцінкою інших. Тому перша вправа - подивитися на ситуацію очима спостерігача збоку. Попроси клієнта уявити, як би він сприйняв такий самий публічний виступ іншої людини. Так він бачить, що ситуація насправді не така страшна, як на перший погляд. Далі клієнт у контрольованому середовищі крок за кроком входить у ситуації, що викликають сором. Він починає з легкого дискомфорту, як розмова з незнайомою людиною, і доходить до виступу перед невеликою аудиторією.
Особистісний сором пов'язаний з власними високими стандартами, і для нього Тетяна пропонує замість внутрішнього критика внутрішнього друга. Клієнт уявляє себе своїм власним другом, який хоче підтримати себе у важкий момент. Ти питаєш, що б він сказав другу в такому самому стані, і допомагаєш сформулювати ці слова для себе.
«Це допомагає пом'якшити внутрішнього критика і навчитися ставитися до себе з добротою.»
— Тетяна Заверталюк, авторка курсу
Токсичний сором - про недостойність загалом, соціальний - про страх осуду в конкретних ситуаціях. На курсі "Робота з провиною та соромом" розібрано 4 види сорому і вправи для кожного.