Що робити, коли клієнт не хоче писати лист собі?
Зміни автора листа. Якщо клієнт не готовий пробачити себе від свого імені, нехай пише собі як друг. Питання для нього просте: якби ти був своїм другом, що б ти собі написав і як підтримав би себе?
Цей хід продовжує попередній крок самопрощення. Там клієнт уявляє близьку людину, яка скоїла схожу помилку, і думає, що б їй сказав і чи пробачив би. Так йому легше проявити співчуття до себе. Тетяна радить і пряме питання: «Чому, на вашу думку, ви суворіші до себе, ніж до інших?». У листі від друга клієнт підтримує себе так, як підтримав би друга в схожій ситуації.
- Лист собі - попроси написати співчуття і готовність пробачити помилки
- Відчуття - спитай, як клієнт почувається після листа
- Лист від друга - якщо клієнт не може себе пробачити, хай пише як друг
- Розмова - обговори, як самопрощення допоможе йому бути стійкішим
Автором листа може стати і сам клієнт у майбутньому. Цю вправу Тетяна дає на кроці прийняття себе. Клієнт пише собі від імені себе майбутнього: висловлює підтримку і співчуття за нездійснені мрії чи колишній вибір. Такий лист допомагає побачити себе збоку з більшою доброзичливістю.
Про що говорить спротив клієнта?
Спротив показує, що саме заважає клієнтові дійти до самопрощення: негативні установки або голос внутрішнього критика. Щоб почути критика, спитай клієнта, як часто він чує його в собі і що той говорить. Відповіді стають матеріалом для роботи.
Внутрішнього критика розглядають як окрему частину особистості клієнта, а не як щось цілком реальне і достовірне. Тому з ним можна говорити. Клієнт подумки уявляє розмову з критиком і питає його, чому той змушує відчувати сором і яку мету переслідує.
Наочніше це працює в рольовій грі. Спершу клієнт бере роль критика й описує, що той про нього думає. Потім повертається у свою роль і відповідає: ставить запитання або заперечує претензії. Як пояснює Тетяна, так клієнт бачить, що «внутрішній критик може бути перебільшеним або несправедливим».
Коли варто повернутися на крок назад?
Повернись на попередні етапи, якщо спротив з'явився на кроці прийняття себе: там лишилися нерозібрані думки. Скажімо, клієнт ще не погодився, що кожен вибір закриває інші можливості. Тоді повтори вправу «дерево рішень»: клієнт малює дерево, де кожна гілка - вибір і його наслідки.
Повернення не означає зупинки. Клієнта й далі підтримують і направляють, щоб він учився підтримувати себе сам. Для цього на кроці прийняття себе є питання. Що б клієнт сказав собі, якби це була інша людина, яку він підтримує?
Так само спокійно варто сприймати техніку, яка не спрацювала відразу. Приклад - персоніфікація сорому. Клієнт уявляє свій сором як персонажа і описує, як той виглядає і що говорить. Потім говорить з ним: чому ти з'являєшся, як зменшити твій вплив? Наостанок клієнт створює новий образ, який несе підтримку і співчуття. Тетяна попереджає, що ця практика може не вийти з першого разу. Якщо в образі з'являються хоча б якісь позитивні риси, з ним працюють далі й замінюють його поступово.
«Тобто, якщо зразу не вдалось, нічого страшного. Головне, щоб були хоча б якісь мінімальні позитивні зрушення у цьому образі.»
— Тетяна Заверталюк, авторка курсу
Буває, що не рушить сама розмова, і образні техніки теж не запускають змін. Тоді Тетяна підключає тілесні вправи. Найпростіші з них - жести підтримки, які додають до фраз самоспівчуття: рука на серці або обійми себе. Чому тіло відкриває те, чого не відкрила розмова, - у статті Як не помилитися, читаючи невербальні сигнали клієнта.
Спротив - привід змінити хід вправи, а не кинути її. На курсі про провину й сором 17 уроків: етапи роботи з різними видами провини й сорому і техніки до них.