Як розпізнати провину тих, хто вижив?
Ця провина виникає, коли клієнт усвідомлює, що інші люди загинули чи постраждали, а він лишився цілим і неушкодженим. Тетяна Заверталюк називає її одним із найскладніших видів емоційного тягаря після війни та обстрілів.
Запускає її раптова втрата рідних або друзів, коли клієнт звинувачує себе у власному порятунку. До цього додається порівняння, чому він вижив, а інші ні, і самоосуд, що треба було зробити більше. Тому в розмові звучить постійна думка, що він не заслужив вижити. Через неї клієнт уникає радості, задоволення й досягнень. Ще ознаки - безсоння, хронічна втома і відчуженість від світу та близьких.
З чого почати роботу з таким клієнтом?
Почни з того, що скажи клієнту: його почуття - природна реакція на травматичний досвід. Потім запитай, коли він уперше відчув провину за те, що вижив, і що саме змушує його вважати це несправедливим.
Авторка наводить приклад клієнта, який урятувався під час обстрілу, а його сусідка загинула. Він постійно думає, що міг її врятувати. Тому спитай, чи були в нього можливості врятувати її, не ризикуючи своїм життям. І що б він сказав їй, якби ситуація була навпаки. Відповідаючи, клієнт починає усвідомлювати, що обставини були поза його контролем.
Другий етап - відокремити реалістичну провину від невротичної. Реалістична - коли клієнт міг зробити більше, але не зробив, наприклад міг допомогти витягти когось із зруйнованого будинку. Невротична - коли він винить себе за те, що не було під його контролем. Як пояснює Тетяна, вона звучить так: «Я вижив тоді, як інші загинули, і це неправильно».
Третій етап - робота з переконаннями, бо клієнт вважає, що повинен був діяти інакше. Але нове переконання виникає лише після попередніх етапів, коли клієнт усвідомив, що не мав впливу на обставини.
- Дві колонки - що клієнт міг контролювати і що від нього не залежало
- Старе переконання - знайди його, наприклад обов'язок усіх врятувати
- Нове переконання - він зробив усе можливе в тих обставинах
Які техніки допомагають перетворити провину на дію?
Для цього є переписування історії, пам'ятний обов'язок і практика вдячності. Для переписування попроси клієнта описати подію, яка викликає провину. Потім разом з ним розбери, які частини історії реальні, а які - його інтерпретація.
Щоб переписати історію, спитай, що клієнт дійсно зробив, щоб урятуватися, а що від нього не залежало. Відповіді лягають у нову версію, яка враховує реальні обставини. Друга техніка - пам'ятний обов'язок, коли провина стає позитивними діями на честь тих, хто загинув. Для нього авторка радить питання: «як ви можете вшанувати їхню пам'ять?». Можна спитати й інакше: чи міг би клієнт присвятити свою діяльність пам'яті загиблих. У її прикладі клієнт після цього починає волонтерити на честь своїх друзів.
Третя техніка - практика вдячності. Щодня клієнт записує три речі, за які вдячний у своєму житті. Потім разом з ним обговорюєш, як ці речі можуть допомогти підтримувати тих, хто постраждав.
Коли розмову із загиблим краще відкласти?
Розмову із загиблим близьким застосовуй не тоді, коли травма сталася тут і зараз, а через певний час. Сама техніка проста: попроси клієнта уявити цю розмову. Потім запитай, що ця людина сказала б про його провину і як хотіла б, щоб він жив далі.
«Попросіть клієнта уявити розмову із загиблим близьким. запитайте, що б ця людина сказала про вашу провину, як би вона хотіла, щоб ви жили далі. Але цю техніку застосовуйте тоді, коли це не травма, яка відбулась тут і зараз сьогодні, да, а через певний час.»
— Тетяна Заверталюк, психолог і психотерапевт, авторка курсу
У прикладі авторки клієнт пережив обстріл, а його близький друг загинув. Робота з ним іде по черзі. Спершу клієнт визнає, що не міг контролювати ситуацію. Потім провина переходить у дію: він вирішує фінансово підтримувати родину друга. І лише в роботі з емоціями з'являється розмова з другом, де клієнт уявляє, що той його прощає.
Коли клієнта варто скерувати до інших фахівців?
Якщо в людини є ознаки ПТСР, за даними NHS її варто заохотити звернутися до сімейного лікаря. Той скеровує до фахівця з психічного здоров'я, наприклад психіатра.
Головна ознака ПТСР, за даними NHS, - повторювані тяжкі думки про травматичну подію: флешбеки, нав'язливі образи, кошмари. До ознак належать і негативні думки про себе і відмова від того, що раніше тішило. Вони можуть з'явитися одразу після події або через місяці й навіть роки. Серед методів роботи з травмою NHS називає травмофокусовану КПТ та EMDR.
Джерела: NHS
Провину тих, хто вижив, ведуть етапами: від усвідомлення до дії. На курсі Тетяни Заверталюк про провину й сором - 17 уроків, з них 3 про провину під час війни.