В українській мові немає сталих правил наголосів — вони рухомі та непередбачувані. Єдиний надійний спосіб — запам'ятовувати правильні наголоси в найуживаніших словах та перевіряти незнайомі у орфоепічному словнику або Google.

Це одна з найскладніших особливостей української мови. Як пояснює Оксана Восканян, акторка з 24-річним досвідом на телебаченні: "Так сталося що в українській мові немає сталих наголосів. Ми не можемо вивчити якесь правило завдяки якому ми будемо завжди ставити правильно наголос у слові".

Найпоширеніші помилки в наголосах

Перша група помилок — наголоси під впливом російської мови. Правильно казати "рáзом" (не "разóм"), "чáсу" (не "часý"), "спúна" (не "спинá"). За словами експерта: "Найчастіше вживані слова ми просто запам'ятовуємо наголоси".

Друга група — слова з подвійним наголосом, де обидва варіанти правильні. Наприклад, "зóкрема" і "зокремá", "тáкож" і "такóж", "помúлка" і "помилкá". Автор курсу зазначає: "У слові також і зокрема є подвійний наголос, тому можна казати і також і також".

Третя група — слова з фіксованим наголосом на певному складі. Наприклад, числівник "одúнадцять" завжди з наголосом на другому складі (не "одинáдцять"). Інші числівники теж: "дванáдцять", "тринáдцять", "п'ятнáдцять".

Типові помилки в конкретних словах

Слово "випáдок" (не "випадóк"), "вíрші" (не "віршú"), "дітьмú" (не "дíтьми"). В слові "піцерія" правильний наголос "піцéрія" (не "піцéрія"), хоча для багатьох це незвично.

Слова "український" має наголос на останньому складі "українськúй" (не "укрáїнський"). Слово "живопис" вимовляємо "живóпис" (не "живопúс"), "дрова" — "дрóва" (не "дровá").

Прикметники: "черговúй" (не "чéрговий"), "чарівнúй" (не "чарíвний"), "босонíж" (не "босóніж"). Дієслова з префіксом правильно наголошувати на останньому складі: "віднестú", "принестú", "прийтú".

Особливості наголосів у різних формах слова

Наголос може змінюватися залежно від форми слова. Наприклад, "дóнька" (називний відмінок), але "дочкá" (інші форми). Слово "пóмилка" в родовому відмінку множини має наголос на останньому складі: "не припускаєся помилóк".

У дієсловах наголос теж рухомий. Правильно: "по-лю́дськи" (не "по-людськú"), але "лікáрський" (не "лíкарський"). Слово "полюби́тися" має наголос "полю́битися", але "полюблю́ся", "полю́bishся".

Практичні поради для запам'ятовування

1. Створи список — випиши 50-100 найуживаніших слів з правильними наголосами та повторюй щодня.
2. Використовуй словник — тримай під рукою орфоепічний словник або користуйся онлайн-ресурсами.
3. Перевіряй в Google — якщо сумніваєшся, просто загугли "наголос у слові [слово]".
4. Слухай носіїв мови — дивися українське ТБ, слухай дикторів, вони завжди говорять з правильними наголосами.
5. Читай вголос — під час читання свідомо ставь наголоси там, де впевнений у правильності.

Важливо розуміти, що наголоси не можна "відчути логікою". Автор курсу радить: "Якщо сумніваємося в якомусь наголосі ліземо в Google, дивимося, запитуємо у Гугла".

Найбільші проблеми виникають у тих, хто переходить з російської на українську. В багатьох словах наголос прямо протилежний. Наприклад, російське "начáть" — українське "почáти", російське "магазúн" — українське "магазúн" (однаково).

Запам'ятовування правильних наголосів — це процес, який займає 3-6 місяців щоденної практики. Перші 50 слів запам'ятовуються найважче, далі йде легше, бо формується відчуття мови.

Правильні наголоси — ознака освіченої людини та грамотного мовлення. Курс "Основи української вимови" включає всі 7 уроків з переліками найуживаніших слів з правильними наголосами, які найчастіше вимовляють неправильно під впливом російської мови.