Урок 1. Як правильно вимовляти голосні

Пошук красивої української вимови

Розпочнемо наш шлях в світ красивої української вимови. Ви мабуть чули, що був начебто якийсь конкурс у Парижі, де саме наша українська мова посіла друге почесне місце, після італійської. Щоправда, немає підтверджень цій легенді, офіційних немає, але як то кажуть, "нема диму без вогню". І е сперечатися з тим, що українська мова мелодійна, ну я б не радила нікому, тому що майже всі правила і норми орфоепії якраз свідчать саме про цю милозвучність і мелодійність.

Перша запорука такої мелодійності і милозвучності - це наші голосні: і, е, а, о, у. Це золотий фонд нашої мови, якщо можна так сказати, нашої вимови. Швидше за все, і запорука тієї самої мелодійності.

Що ж тут такого, скажете ви, голосні як голосні, такі ж як у російській мові. Але ж чому тоді російську мову навіть не намагаються назвати наймелодійнішою мовою світу? Начебто їхня орфопія російської мови вона в собі цього не таїть, вона інша. Все дуже просто. Справа не лише в наявності голосних букв і звуків, а справа у тому, як вони звучать і як ми їх вимовляємо.

Вот по-другому здесь челюсти. Вот, ми, я на українському, даже не смогу, у мене по-другому розташовані вот ці кости, наверное. Я не смогу говорити на ньому. Я його розумію. "Батько наш, Бандера, Україна, мати, ми за..." У цьому жарті є тільки доля жарту. В нас в театральному інституті навіть казали про те, що є російська і українська щелепи. Ну, це умовно звісно і не можна не на такому прямо аж фізіологічному рівні, але те, що ми артикуляційно працюємо і говоримо інакше, і в нас відкривається щелепа інакше, ми дійсно звучимо по-різному з російською мовою.

І тут ми з вами дісталися до першого і дуже важливого правила української орфоепії. Усі наші голосні вимовляємо повнозвучно, не ковтаючи жодної букви, не скорочуючи жодного звуку в вимові, бо саме вимова усіх голосних надає українській мові мелодійності.

Щоб ви зрозуміли, е на прикладах, як звучать одні й ті ж слова російською та українською мовою. Ось, ми кажемо "говорити". Російською це буде звучати "гваріть". Ось, з'їдається, переходить в а. Там.

Повнозвучність української мови: як уникнути поширених помилок

Багато є нюансів, коли мова йдеться про українське вимовляння. Мовлення — це своєрідна гімнастика для мовного апарату, адже правильна артикуляція гарантує повнозвучність мови. Молоко російською звучить як "молоко", але українську голосну "о" не слід заміняти на "а". Ці ковтання звуків голосних збагачують нашу мову, тому варто працювати над правильною вимовою.

• Для роботи над повнозвучністю, рекомендується використовувати скоромовки, наголошуючи на правильній артикуляції голосних звуків.
• Не забувайте, що голосні — це основа української вимови, тому слід удосконалювати вимову кожного звуку.

Українська мова має свої особливості, наприклад, звук "о" ніколи не переходить у "а". Часто люди, які переходять на українську з російської, роблять цю помилку. Наприклад, у вимові імені Юлія Володимирівна Тимошенко можна почути помилкове вимовлення "а" замість "о".

• Пам'ятайте, що українська мова потребує уваги до деталей, таких як вимова голосних звуків.
• Практикуйте коректну вимову, уникаючи російських впливів на мовлення.

Наприклад, скоромовка "Ти малий скажи малому" може бути чудовим вправою для вдосконалення вимови голосних. Наголос на повнозвучність допомагає уникнути поширених помилок у вимові.

• Пам'ятайте, що правильна вимова голосних звуків — це ключ до гарної української мови.
• Не допускайте помилок у вимові, особливо якщо переходите на українську з іншої мови.

Звертаючись до української мови, пам'ятайте, що кожен звук важливий. Робіть акцент на правильній артикуляції, і ваша мова стане ще більш повнозвучною та красивою.