Урок 2. Що провокує істерики

Сьогодні ми з вами розглянемо більш детально, які саме дії спонукають дитину до утворення істерики. Ми вже з вами говорили поверхнево на попередньому уроці. Що саме наші дії, наше виховання спонукає дитину до істерики? Тому що з народження дитина не влаштовує істерик. Вона може плакати, а тому що в неї не задіяні її базові потреби: сон, безпека, їжа. Так в більшості випадків новонароджені плачуть саме з цих причин.

Чому починають влаштовувати істерики старші діти? Це через нашу поведінку з ними. Дитина приходить в цей світ, грубо кажучи, не знаючи, як він влаштований. Вона має певний набір генів, але не знає, як жити в цьому світі, і ми, дорослі, є прикладом для цього. Тобто ми не народжуємо для себе іграшку, нашу власність, ми народжуємо людину, яку маємо провести в світ життя. Чим самостійнішою і гармонійнішою ми виховаємо дитину, тим їй буде простіше в житті.

Це стосується і впевненості в собі, і самостійності, і певних комплексів, які виникають саме в дитячому віці. Більшість наших комплексів, дитячих травм виникають саме в дитинстві, від слів батьків, від дій батьків. Це не означає, що наші батьки погані і що вони там навмисно щось робили, щоб сформувати в нас цю невпевненість. Це просто означає, що батьки то нас люблять, але вони виховували нас як вміли. Абсолютно так само і ми. Але якщо в епоху Інтернету і доступу до інформації є можливість уникнути дитячих травм, то це величезний плюс. Це означає, що нашій дитині в майбутньому буде менше приводу для пропрацювання цих травм.

Особисто я маю досвід як мами вже 12 років і практично вже 10 років практичної діяльності з дітьми і з батьками. Тому можу впевнено говорити, звідки виникає істерика, чому вона виникає, на основі теорії і на основі своєї практики.

Важливість правил у вихованні дитини

Довіряти дітям - це як довіряти батькам. Наприклад, коли ми не дотримуємося правил, ми думаємо, що робимо це краще, ніж дитина. Наприклад, вона не хоче їсти на кухні, але голодна. Я, як хороша мама, маю її нагодувати, незважаючи на це. Проте це може бути ведмежою послугою, оскільки дитина може сприйняти це як дозвіл обирати їжу, яку вона хоче.

Правила мають бути завжди присутні. Виховання дитини передбачає дотримання правил, а не їх порушення. Це формує довіру до світу у дитини. Важливо визначити, які правила є пріоритетними, другорядними та менш суттєвими для вашої сім'ї.

Наприклад, у моїй сім'ї не було принципово, де їсти. Ми їли перед телевізором, тому не могли вимагати від дитини обмежень у цьому плані. Це логічно, оскільки власний приклад їжі перед телевізором створює у дитини нові роздратування.

Важливо визначити, що для вас є важливим. Наприклад, якщо для вас важливо їсти на кухні, потрібно дотримуватися цього правила з чітким обгрунтуванням. Також може бути важливим правило прибирати за собою, оскільки мама не є прибиральницею. Тому будь ласка, прибирайте за собою, але не забувайте про обов'язки всієї родини.