Втрата довіри до тіла - і як її повернути

Важливість внутрішньої сили під час пологів

Я щаслива, що ви тут на цьому курсі. Це не просто навчання про пологи, а нагадування про вашу внутрішню силу. Ваше тіло створене для народження, всередині вас є спокій, глибина та інтуїція. Ви не пацієнтка, а провідниця душі, здатна народити свою дитину з довірою, любов'ю та силою, незалежно від місця.

Пологи: не про місце, а про стан

Пологи можуть відбуватися де завгодно: в лікарні, вдома, в дорозі, у машині чи навіть у бомбосховищі. Головне - ваш внутрішній стан. Багато з нас не знали цього, бо з дитинства чули лише страшні історії про пологи: крики, анекдоти про кесарів розтин і фільми з жінками, які кричать із першої хвилі. Це породжує страх.

Подолання страху

Страх, що не впораєшся, що можеш померти, що лікар знає краще. Я теж це пережила і хочу поділитися своєю особистою історією. Мені було 22 роки, коли я вперше завагітніла. Я слухала лікарів, виконувала всі інструкції, вірила, що все буде добре.

Особистий досвід

Коли почалися перейми, все стало чужим. Ми поїхали в інше місто, і чоловіка до мене не пустили. Я залишилася одна серед похмурих людей і холодних білих стін. Мені не дозволяли ходити по коридору, бо інші дівчата спали. Я почувалася як у клітці.

Випробування і біль

На мене кричали в залі, щоб я тужилася, хоча мого тіла ще було рано. Персонал поспішав піти додому. Мене тиснули на живіт, і я думала, що помру від болю. Після пологів мене шили без знеболення і заливали рани зеленкою.

Втрата контролю

Мені не дали дитину, не приклали до грудей, хоча я просила. Я була поруч, але не мала сил навіть піднятися і торкнутися свого малюка. Це найболючіше - коли твоє тіло без сил, а дух майже зламаний.

Через день мені повідомили, що дитині зробили щеплення і підрізали вуздечку без мого відома. Після пологів я не могла випрямитися і дихати на повні груди. Ще місяць моє тіло було знесиленим.

Ця історія підкреслює важливість підготовки до пологів і усвідомлення власної сили та можливостей.

Мій досвід домашніх пологів

Коли виписувалася з пологового будинку, я поклялася собі: "Більше такого зі мною не повториться". Коли завагітніла другою дитиною, почала активно шукати курси підготовки до домашніх пологів. Я знайшла однодумців і акушерку, яка не командувала, а супроводжувала мене, як друга мама.

Ми готувалися глибоко: тіло, емоції, підсвідомі програми, страхи, блоки, дихання. Включали баню, басейн, стосунки з чоловіком. І коли настав той день, ми народжували вдома.

Домашній затишок під час пологів

Свій простір, тиша, спокій. Ніхто нікуди не поспішає, немає метушні. Квіти, свічки, оберегова сорочка, моя родина. Старший син спокійно спав у сусідній кімнаті, не відчуваючи стресу.

У воді народилася донечка в міхурі, лагідно та м'яко, на руки своєму татові. Він не стримував своїх почуттів і сліз у цей момент. Після відпочинку тато перерізав пуповину зі словами благословення.

Пологи в родовому помісті

Потім були ще одні пологи в нашому родовому помісті серед живого простору, який ми створили для наших дітей. Це сталося без акушерки та сторонньої допомоги. Лише я, чоловік, моя сила, знання і віра.

Ця донечка також народилася у воду, м'яко і спокійно, на руки свого тата. І знову я відчула натхнення кричати у всесвіт.

Самостійні пологи

Останні пологи я заздалегідь відчувала, що пройду їх повністю сама. Готувалася до цього і була готовою. І так і сталося. 16 годин перейм я прожила в своєму просторі вдома, багато відпочивала.

Чоловік встиг лише прийняти донечку у ванні, за що йому велика подяка. Потім він обробив мене, перерізав пуповину і побіг на волейбол. А ми лежали в обіймах. Я знову знала: "Так можна, так треба".

Натхнення для інших

Сподіваюся, моя історія була для вас надихаючою. У цьому курсі ви отримаєте не інструкції, а стан. Ви згадаєте, як довіряти своєму тілу. Відчуєте, що пологи - це любов, а не випробування.

Сядьте у тиші, закрийте очі і запитайте себе: який досвід пологів живе у мені? Що в цьому ваше, а що чуже?

Рефлексія після пологів: цінні уроки та нові очікування

Якщо ви вже народжували, згадайте свою історію. Подумайте, що було цінним, а що - болючим. Що б ви хотіли зробити інакше цього разу? Подякуйте собі за цей досвід. Навіть якщо він був непростим, він привів вас сюди.

Якщо ви очікуєте на першу дитину, запишіть свої уявлення про пологи. Звідки вони взялися? Це історії мам, фільмів, лікарів чи подруг? Що в них викликає страх, а що - довіру? Напишіть про це.

Завершіть речення: "Я хочу, щоб мої пологи були..." Дозвольте собі завершити його, не думаючи.

Сподіваюсь, цей урок був для вас корисним. До зустрічі в наступному!

Програма курсу:

• Твоє право на м'які пологи - в будь-якому місці, у будь-яких умовах
• Мій шлях до м'яких пологів: від страху до сили
• Втрата довіри до тіла - і як її повернути
• Свідоме зачаття - запрошення душі
• Вагітність як стан, у якому народжуєшся ти
• Як очистити простір: інформаційний, енергетичний, тілесний
• Підтримка Роду - ти не одна
• Простір Любові - як створити середовище для м'яких пологів
• Команда - як обрати тих, хто тримає простір під час пологів
• Урок 10. Ти вже стала іншою: підсумок і запрошення у глибину