Курс "Екскурсія у світ гормонів"
Як стабілізувати гормони і ЗАБУТИ про втому, зайву вагу та перепади настрою
Практичний курс для тих, хто хоче відновити природну енергійність, легкість тіла та емоційну стабільність без складних схем та виснажливих дієт
Урок 11. Як активувати природні гормони енергії та молодості
Який гормон молодості головний - роль дегідроепіандростерону в енергії
Як підвищити його рівень - практичні методи активації гормону
Що знижує його синтез - фактори, які забирають молодість
Про що даний урок
Ми наближаємось до завершення блоку про гормони. Це не останній урок, у мене є ще для вас певний дуже корисний та цікавий урок, але це майже передостаннє заняття, в якому я хочу розповісти про гормони молодості.
Чи існують гормони молодості?
Коли я, як лікар та спеціаліст, дивлюсь різні конференції, семінари та вебінари, я часто чую про гормони молодості. Це умовна назва, яку часто використовують у декоративних цілях. Зазвичай під гормонами молодості мають на увазі три гормони:
- Дегідроепіандрострон сульфат (ми вже про нього трошки згадували в уроці про наднирники). Цей гормон виділяється в наднирниках і є джерелом побудови статевих гормонів. Він також балансує дію кортизолу та стресу.
- Мелатонін. Це гормон сну, гарного самопочуття та відновлення імунітету. Пам'ятаєте, коли була епідемія COVID-19, всі бігли в аптеку купляли мелатонін і пили його для того, щоб захистити свій імунітет?
- Соматотропін. Це гормон росту, який найбільш активний вночі. Він забезпечує відновлення тканин, м'язів, ріст м'язової маси, спалювання жиру та баланс імунної системи.
Гормони молодості: різні погляди спеціалістів
В різних конференціях та джерелах спеціалісти називають один з цих трьох гормонів гормоном молодості. Коли я готувалася до уроку про гормони молодості, думала: "Кого ж з них все ж таки обрати?" Адже це умовне позначення. Звичайно, професіонали називають їх соматотропін, мелатонін і дегідроепіандрострон сульфат, але деінде проскакує так само, як серотонін, який називають гормоном радості. Звичайно, в професійній літературі він не називається гормоном радості або гормоном щастя, так само і гормон молодості.
Для кожного лікаря, в залежності від спеціальності, свій "гормон молодості". Для гінекологів це частіше дегідроепіандрострон сульфат, для ендокринологів це більше соматотропін, для терапевтів це більше мелатонін.
Тому, коли я обирала, про який гормон молодості мені записати урок, я вирішила зробити відео про всі три гормони, щоб у вас було цілих три "гормони молодості".
Молодість і розуміння: Сірі кардинали
Я часто називаю ці гормони сірими кардиналами, тому що вони не на слуху. На них рутинно не обстежують, ніхто не опитує практично пацієнтів, коли вони звертаються. Немає якихось специфічних скарг, характерних для порушення рівня саме ДГАС, мелатоніну або саматотропного гормону. Людина може почувати себе гірше, відновлюватись гірше, спати погано, просяде імунітет, але це дуже важко зв'язати з якимось конкретним гормоном. Це найчастіше зв'язують зі стресом, старістю, екологією і так далі.
Важливість сірих кардиналів
І тим не менш, хоча ці гормони не є в фокусі уваги ні лікарів, ні пересічних громадян, більшість людей про них взагалі ніколи не чуло. Вони мають дуже вагомий вплив на гормональну вісь, на загальний стан організму, на самопочуття, на здатність до відновлення, на імунну функцію, на здатність організму протидіяти аутоімунним захворюванням, онкології і зберігати якомога довше свій ресурс. Довготривалі порушення з боку цих гормонів можуть мати вкрай несприятливі наслідки для здоров'я.
Можливі наслідки
- Виснаження
- Порушення обміну речовин
- Імунна дисфункція
- Автоімунні патології
- Хронізація хвороб (коли людина не може вичухатися і хвороба переходить в хронічну фазу)
- Раннє старіння
- Умови для прогресування онкологічних процесів
На мою думку, існує недостатньо інформованість і сфокусованість, прицільна увага до цих гормонів. Більшість людей про них взагалі не знає. Більшість лікарів, звичайно, знає, але не заглиблюється і якось пропускає це повз свою увагу.
Необхідність уваги
Раніше, якіхось 15-20 років тому, ці гормони були на дуже другорядних ролях і ніхто на них не звертав увагу. Зараз, з розвитком медицини, ми знаємо про них більше, ми більше знаємо про наслідки їх порушень, маємо більше діагностичних і терапевтичних можливостей. Але ми якось не звикли звертати увагу на ці гормони і відповідно, немає достатньо профілактики порушень.