Урок 11. Як зберегти струнке тіло

Сьогодні я хочу розповісти про один з найпотужніших і найнебезпечніших механізмів старіння. Це інсулінорезистентність. Існують такі механізми старіння, як глікація, погіршення стану судин, зниження відновлювальної здатності організму, гормональне виснаження, погіршення кровотоку та інші. Хоча вони є неприємними і трохи небезпечними, але вони є нормальними, природними та обумовленими еволюційно.

А ось такий механізм старіння, як інсулінорезистентність, є нездоровим варіантом, який неминуче буде тягти за собою багато захворювань, порушень стану здоров'я, зовнішнього вигляду, негараздів і неприємностей.

Що таке інсулінорезистентність?

Для початку треба пояснити, що таке інсулін та інсулінорезистентність.

• Інсулін - це гормон підшлункової залози. Він виробляється підшлунковою залозою, і його основна функція - транспортування глюкози з крові в тканини.
• Інсулінорезистентність - це стан, при якому нормальна кількість інсуліну в організмі не здатна забезпечити нормальний транспорт глюкози в клітини.

Коли ми щось з'їли та перетравили, все це розчеплюється на вуглеводи, білки, жири, які або розчеплюються до глюкози, або перетворюються на глюкозу, якщо в нас є відповідна потреба, і потрапляють в кров.

В крові нам не потрібно багато цукру. Він повинен триматись в певних межах норми. Все, що вище цього, є небезпечно, оскільки сприяє підвищенню рівня цукру в крові (гіперглікемії), аж до гіперглікемічної коми.

Інсулін бере цю глюкозу і перенаправляє з крові, де її забагато, в клітини, де в мітохондріях ця глюкоза перетворюється на енергію. Тобто, він перетворює небезпечну надлишкову глюкозу в крові на енергію, яка нам потрібна для нашої життєдіяльності і активності. Він є таким транспортером глюкози. Відповідно, в крові рівень глюкози знижується, а рівень енергії підвищується.

Інсулін і анаболізм

Інсулін також стимулює анаболізм, тобто набір і утримання маси. Тому, наприклад, у діток, підлітків, коли вони інтенсивно ростуть, вагітних, годуючих мам, певна інсулінорезистентність є варіантом норми і навіть необхідністю, оскільки вони повинні набирати вагу та утримувати її. Це є нормою. Але, наприклад, для людини похилого віку, набір і утримання ваги вже не є потрібним.

Інсулін та його роль в організмі

Інсулін — це гормон, який відіграє ключову роль у регулюванні глюкози в організмі. Він необхідний для відновлення, для вуглеводного обміну, для мітохондрій та синтезу енергії. Він є унікальним гормоном тому, що не має аналогів в нашому організмі. Наприклад, якщо у нас недостатньо інсуліну, нічого іншого не може знизити нашу глюкозу.

Але інсулін — це скоріше негативний варіант, ніж позитивний. Інсулін стимулює поділ і ріст нових клітинних тканин, що в певних межах є добре, адже це стимулює ріст і відновлення. Але коли цього надто, то це стимулює онкогенез.

Взаємозв’язок інсуліну з іншими гормонами

Інсулін пов'язаний з іншими гормонами, і його підвищення рівня порушує гормональний баланс. Особливо він знаходиться у взаємозв'язку з кортизолом.

Послідки дефіциту та надлишку інсуліну

Дефіцит інсуліну дуже небезпечний. Він сприяє виникненню цукрового діабету першого та другого типу. Дефіцит інсуліну потребує замісної терапії інсуліном і є інвалідизуючим захворюванням з тяжкими наслідками, особливо діабет першого типу.

Надлишок інсуліну також небезпечний, тому що він порушує гормональний баланс, порушує обмін речовин на всіх рівнях, стимулює доброякісні та злоякісні процеси. У нормі інсулін стимулює різні клітини, але в межах здорових. А коли його забагато, то в нездорових межах вже з'являються пухлини. Він прискорює старіння, викликає підвищення ваги, перерозподіл жирової і м'язової тканини, ожиріння в районі живота, талії, боків, ожиріння печінки з порушеннями її функції, запускає метаболічний синдром.

Інсулінорезистентність

Інсулінорезистентність — це стійкість, нечутливість тканин до інсуліну. Тобто тканини ніяк не реагують на дію інсуліну. І відповідно, коли вони не реагують на інсулін, інсулін намагається якось все ж таки на них повпливати, і компенсаторно підвищується. Це призводить до каскаду метаболічних порушень, особливо вуглеводного обміну, і це впливає на організм на багатьох рівнях, на багато системи органів: печінку, гормони, онкогенез.