Урок 10. Як зупинити передчасне старіння

У цьому уроці ми з моїм творчим безладом на голові хочемо розповісти вам про оксидативний стрес. Це один з ведучих механізмів старіння. Причому це стосується як зовнішнього, так і внутрішнього старіння. Зовнішнє старіння ми бачимо у вигляді сивини, пігментних плям, сухої, дегідратованої, зморшкуватої шкіри, целюліту, плям на шкірі і на очах. Оксидативний стрес безпосередньо впливає на основні захворювання, механізми старіння і причини смертності. Це - атеросклероз, онкогенез, мітохондріальна дисфункція.

Отже, оксидативний стрес - це дуже об'ємний процес, який, на жаль, має великий вплив на багато органів і систем.

Базові поняття

Спочатку я хочу розглянути базові поняття в цій темі:

• оксидативний стрес
• вільні радикали
• антиоксиданти

Ми повинні розуміти, що таке оксидативний стрес. Це процес пошкодження структур організму (клітин, тканин, судин, шкіри) вільними радикалами та активними формами кисню. Ці молекули називаються вільні радикали. Вони включають в себе велику кількість речовин, про які ми пізніше поговоримо.

Вони пошкоджують наші тканини. Ці тканини, пошкоджені вільними радикалами, по-перше, не можуть повноцінно виконувати свою функцію. По-друге, вони активізують імунну систему, виникає хронічне запалення. Пошкоджуються білки, мембрани, ДНК. Відновлення страждає, тому що ДНК також не може повноцінно функціонувати в умовах оксидативного стресу. Відповідно, клітини не діляться повноцінно.

Таким чином, оксидативний стрес є одним з ведучих механізмів, факторів старіння, виникнення хронічних хвороб. Це - онкогенез, атеросклероз, хронічні захворювання різних органів і систем, недостатність серцево-судинної, неркової, печінкової систем, прогресування атеросклерозу та онкогенезу. Це - основні хвороби цивілізації на сьогоднішній день.

Вільні радикали - це молекули, які містять вільний електрон. В них є пусте місце, і вони намагаються на це пусте місце щось захопити, щоб мати більш повну структуру. Це можна порівняти з людьми - енергетичними вампірами.

Вільні радикали та антиоксиданти

Вільні радикали є молекулами, що мають дефіцит електронів. Вони ніби мають пусте місце та шукають, до яких клітин чи тканин вони можуть "присмоктатись". Чому вони називаються радикальними? Тому що вони радикально забирають цей електрон в інших клітин, відповідно, вони пошкоджують ті клітини, в яких вони це забирають.

Але не варто забувати, що в нормі вільні радикали в кожному організмі утворюються та потрапляють, і вони навіть у невеликій, помірній, адекватній кількості мають стимулюючу та захисну роль. Вони активізують наші власні антиоксидантні системи, нашу імунну систему, для того щоб вона виводила ці відмерлі тканини, клітини, пошкоджені, оновлювала мембрани.

В нормі вільні радикали приймають участь в процесах апоптозу, це запрограмована смерть і виведення клітин, які вже виконали свою функцію і повинні дати дорогу новим клітинам.

Важливо: не повністю позбавитись вільних радикалів і звести оксидативний стрес до нуля неможливо, і ми цього не прагнемо. Важливий баланс - кількість цих вільних радикалів. Скільки їх і яка здатність організму їм протидіяти.

Антиоксиданти: допомога організму

Основна мішень вільних радикалів - це мембрани клітин. І протидіють цим пошкодженням антиоксиданти. Антиоксиданти - це речовини, які протидіють оксидативному стресу і "латають", можна так сказати, пошкодження, нанесені вільними радикалами.

Якщо вистачає антиоксидантних систем, то процес відновлення йде достатньо швидко, якщо процес пошкодження не дуже активний. Якщо ж іде дуже активний процес пошкодження, а процес відновлення недостатній, то баланс порушується, і оксидативний стрес починає переважати над антиоксидантним захистом.

Антиоксиданти протидіють цьому пошкодженню і утворюються в організмі самостійно. Це наші власні антиоксидантні системи: глутатіон, каталази, супероксид дисмутази, редуктази та інші.